Таблетки флуоксетин инструкция по применению – Препарат «Флуоксетин» — инструкция, показания, цены и отзывы

Тем, кто хочет похудеть с помощью этого препарата, стоит осознать, что сам по себе он не способствует снижению веса, а лишь снимает психологическое и нервное возбуждение на фоне диеты. Подавление аппетита на фоне приема Флуоксетина это побочный эффект, который проявляется у 85% больных, проходящих лечение с его помощью.

Купить самостоятельно препарат в аптеке худеющим не удастся, придется посетить терапевта и невролога, получить их одобрение и рецепт для покупки Флуоксетина. Они же и подберут оптимальную дозировку приема лекарственного средства. Как правило, худеющим даются такие рекомендации:

• Первые 7 дней – по 10 мг дважды в день,
• С 8-го дня – по 20 мг в один прием один раз в день,
• В случае необходимости 20 мг принимают дважды в сутки.

Снижение веса только с помощью Флуоксетина невозможно, и это нужно понимать. Прием препарата должен сопровождаться контролем медицинского специалиста. Переход к большей дозе после курса длиною в 7 дней должен быть одобрен врачом.

Цена Флуоксетина и его аналоги

Этот антидепрессант стоит довольно недорого – от 300 до 450 руб, в зависимости от количества блистеров по 10 таблеток (капсул) в упаковке. Но если курс лечения затягивается, то больные начинают искать пути экономии средств, то есть дешевые аналоги Флуоксетина. Его можно заменить на:

• Биоксетином,
• Флунатом,
• Депреноном,
• Флувалом,
• Депрексом.

Какие-то из аналогов стоят дешевле, причем в разы, какие-то дороже. Главное – это не их цена, а принцип действия и основа. Подбирать недорогие аналоги Флуоксетина должен не пациент, не его знакомые или близкие, коллеги и даже не фармацевт в аптечной сети, а только лечащий врач. Только медицинский специалист, назначивший препарат, знает анамнез заболевания, особенности организма больного, его восприимчивость к тем или иным веществам, которые могут входить в состав таблеток или капсул Флуоксетина.

Не стоит экономить на своем здоровье – это может быть смертельно опасно.

balproton.ru

Флуоксетин — инструкция, цена в аптеках, аналоги

Склад

діюча речовина: fluoxetine;

1 таблетка містить флуоксетину гідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; цукор; тальк; кальцію стеарат; желатин; опадрай ІІ white, що містить: титану діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь, полівініловий спирт; сеписперс сухий жовтий R.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від світло-жовтого до темно-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антидепресанти. Код АТХ N06А В03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Антидепресант, механізм дії якого обумовлений вибірковим пригніченням зворотного нейронального захоплення серотоніну в центральній нервовій системі. Флуоксетин є також слабким антагоністом мускаринових, гістамінових та a-адренорецепторів. На відміну від інших антидепресантів не знижує функціональну активність b-адренорецепторів, мало впливає на нейрональне захоплення норадреналіну та допаміну. Сприяє поліпшенню настрою, усуває відчуття страху і напруження, дисфорію. Має стимулювальний і аналгезивний ефекти, не чинить седативної і кардіотоксичної дії при прийманні у середніх терапевтичних дозах.

Стійкий лікувальний ефект розвивається через 1–2 тижні постійного приймання препарату і триває не менше 1 тижня після його відміни.

Фармакокінетика. Всмоктується з травного тракту. Слабко метаболізується при першому проходженні через печінку. Приймання їжі не впливає не ступінь всмоктування, хоча може уповільнити його швидкість. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 6–8 годин. Рівноважна концентрація у плазмі крові досягається тільки після безперервного приймання протягом кількох тижнів. Зв’язування з білками плазми крові – 94,5 %. Легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізується у печінці шляхом деметилювання з утворенням основного активного метаболіту – норфлуоксетину. Період напіввиведення флуоксетину становить 2–3 дні, норфлуоксетину – 7–9 днів. Виводиться нирками (80 %) і через кишечник – приблизно 15 %.

Показання

Великі депресивні епізоди/розлади.

Нав’язливо-маніакальні розлади.

Нервова булімія: у складі комплексної психотерапії для зменшення неконтрольованого вживання їжі та з метою очищення кишечнику.

Протипоказання

Підвищена чутливість до флуоксетину або до будь-яких інших компонентів препарату.

Тяжка печінкова і ниркова недостатність, епілепсія, судомні стани в анамнезі, суїцидальні думки, глаукома, атонія сечового міхура, доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (селективні, неселективні), включаючи лінезолід. Проміжок між закінченням терапії інгібіторами МАО та початком лікування флуоксетином повинен становити як мінімум 14 днів. Проміжок між закінченням лікування флуоксетином та початком лікування інгібіторами МАО має бути не менше 5 тижнів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Період між припиненням прийому інгібіторів МАО і початком лікування препаратом повинен становити не менше 14 днів. Після відміни флуоксетину до початку терапії інгібіторами МАО повинно пройти не менше 5 тижнів. Тяжкі, іноді з летальним кінцем реакції (гіпертермія, ригідність, міоклонус, вегетативна нестабільність, швидкі зміни життєвих показників і порушення мозкових функцій, включаючи сильне збудження, делірій і кому) відмічали у пацієнтів, які приймали флуоксетин у комбінації з інгібіторами МАО, а також у тих, хто припиняв його приймати і потім починав терапію інгібіторами МАО. Одночасне застосування флуоксетину з інгібіторами МАО протипоказане.

Слід брати до уваги тривалий період напіввиведення як флуоксетину, так і норфлуоксетину, при розгляді фармакодинамічних і фармакокінетичних лікарських взаємодій (наприклад, при переході з флуоксетину на інші антидепресанти).

Фенітоїн. При комбінованому застосуванні флуоксетину та фенітоїну відмічаються зміни їх рівня в крові. В деяких випадках виникали прояви токсичності. Слід титрувати дози препаратів і контролювати клінічний стан пацієнтів.

Серотонінергічні лікарські засоби. При одночасному застосуванні з іншими серотонінергічними лікарськими засобами (наприклад, трамадол, триптани) може підвищуватись ризик виникнення серотонінового синдрому. При застосування триптанів існує підвищений додатковий ризик виникнення вазоконстрикції коронарних судин та гіпертензії.

Літій і триптофан. Слід застосовувати з обережністю флуоксетин з літієм чи триптофаном, так як відмічались випадки серотонінового синдрому при одночасному застосуванні інгібіторів зворотного захоплення серотоніну з даними лікарськими засобами. При застосуванні флуоксетину з літієм необхідно частіше контролювати клінічний стан пацієнта.

Ізофермент CYP2D6. Так як метаболізм флуоксетину (як і трициклічних антидепресантів так і інших селективних серотонінових антидепресантів) включається в систему печінкового цитохрому ізоферменту CYP2D6, одночасне застосування з лікарськими засобами, що також метаболізуються цими ферментами, може призвести до реакцій взаємодій. Тому лікування препаратами, які метаболізуються даною системою і які мають вузький терапевтичний індекс (такі як флекаїнід, енкаїнід, карбамазепін і трициклічні антидепресанти), слід починати з найменших доз, якщо хворий одночасно отримує флуоксетин або приймав його протягом попередніх 5 тижнів. У випадку включення флуоксетину в режим лікування хворого, який уже приймає подібний препарат, слід передбачити зниження дози першого препарату.

В літературі описувалась фармакокінетична взаємодія інгібіторів CYP2D6 і тамоксифену, відмічалось зниження на 65–75 % одного з більш активних форм тамоксифену, наприклад, ендоксифену. В декількох дослідженнях відмічались зниження ефективності тамоксифену при одночасному застосуванні деяких інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Зниження ефективності тамоксифену не можна виключити, тому по можливості слід уникати одночасного застосування потужних інгібіторів CYP2D6, включаючи флуоксетин.

Флуоксетин може потенціювати дію алпразоламу, діазепаму, таким чином, їх слід застосовувати з обережністю.

При одночасному застосуванні з флуоксетином відзначається зміна концентрацій у крові клозапіну, діазепаму, алпразоламу, іміпраміну та дезипраміну, а в деяких випадках спостерігаються прояви токсичної дії. При прийомі флуоксетину з вказаними препаратами слід переглянути консервативний підбір дози препарату і здійснювати контроль стану пацієнта.

Флуоксетин щільно зв’язується з білками плазми крові, тому при призначенні флуоксетину з іншим препаратом, який щільно зв’язується з білками плазми крові, можливі зміни концентрацій у плазмі крові обох препаратів.

Пероральні антикоагулянти. При одночасному застосуванні флуоксетину з варфарином відмічалось збільшення часу кровотечі. Зміна антикоагулянтної дії (лабораторні показники і/або клінічні симптоми) мали непостійний характер. Як у випадку лікування варфарином разом з іншими препаратами до початку застосування або у випадку припинення лікування флуоксетином при терапії варфарином слід провести ретельний контроль показників згортання крові. При необхідності призначення інших препаратів після відміни флуоксетину слід враховувати тривалий період напіввиведення флуоксетину та його активного метаболіту норфлуоксетину і, у зв’язку з цим, можливість розвитку лікарської взаємодії.

Електропротисудомна терапія. Рідко відмічались випадки збільшення тривалості нападів у хворих, які приймають флуоксетин, при проведенні електропротисудомної терапії. Тому в даних пацієнтів слід дотримуватись обережності.

Подовження інтервалу QT. Не проводились фармакокінетичні і фармакодинамічні дослідження флуоксетину з іншими лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT. Адиктивну дію флуоксетину і даних лікарських засобів не можна виключити. Таким чином, слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні флуоксетину з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, такими як антиаритмічні засоби класу ІА і ІІІ, антипсихотичні лікарські засоби (наприклад, похідні фенотіазину, пімозид, галоперидол), трициклічні антидепресанти, деякі протимікробні засоби (наприклад, спарфлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин для внутрішньовенного застосування, пентамідин), протималярійні препарати, особливо галофантрин, деякі антигістамінні (астемізол, мізоластин).

Алкоголь. Під час проведення досліджень флуоксетин не підвищував рівень алкоголю в крові і не посилював дію алкоголю. Проте одночасне застосування інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та алкоголю не рекомендується.

Звіробій. Як і з іншими інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, можуть виникати фармакодинамічні взаємодії флуоксетину із звіробоєм, тому при застосуванні препарату із звіробоєм можуть збільшуватись прояви побічних реакцій.

Флуоксетин посилює дію цукрознижувальних препаратів.

Особливості застосування

Шкірні висипання та алергічні реакції. При застосуванні флуоксетину повідомлялося про випадки шкірних висипань, анафілактичних реакцій і прогресуючих системних порушень із залученням у патологічний процес шкіри, легенів, печінки. При появі шкірних висипів або інших алергічних реакцій, етіологію яких не можна визначити, прийом флуоксетину слід відмінити.

Судоми. При застосуванні антидепресивних лікарських засобів існує потенційний ризик виникнення судом. Застосування флуоксетину слід припинити у пацієнтів, у яких виникли судоми чи існує підвищений ризик виникнення судом. Слід уникати застосування флуоксетину у пацієнтів з нестабільними судомними розладами/епілепсією.

Манія. Антидепресанти слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з манією чи гіпоманією. Слід припинити застосування флуоксетину у пацієнтів з маніакальною фазою.

Функція печінки/нирок. Флуоксетин активно метаболізується в печінці і виводиться нирками. Низькі дози як альтернативні добові дози рекомендовано пацієнтам із порушенням печінки. При прийомі 20 мг на добу протягом 2 місяців у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 10 мл/хв) і пацієнтів, які потребують гемодіалізу, рівні у плазмі флуоксетину чи норфлуоксетину такі, як у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Протипоказано застосовувати при тяжкій печінковій та нирковій недостатності.

Тамоксифен. Застосування флуоксетину, потужного інгібітора CYP2D6 може призводити до зниження концентрації ендоксифену, одного з найважливіших активних метаболітів тамоксифену. Таким чином, по можливості слід уникати одночасного застосування тамоксифену та флуоксетину.

Серцево-судинні розлади. Повідомлялось про випадки подовження інтервалу QT і шлуночкової аритмії. Слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з такими станами, як вроджений подовжений інтервал QT, наявність в анамнезі подовження інтервалу QT чи інших клінічних станів, що можуть призводити до аритмії (наприклад, гіпокаліємія і гіпомагніємія, брадикардія, гострий інфаркт міокарду чи декомпенсована серцева недостатність) чи у випадку підвищення концентрації флуоксетину (наприклад, печінкова недостатність). Перед початком застосування флуоксетину необхідно провести ЕКГ. Якщо під час лікування флуоксетином виникають симптоми серцевої аритмії, слід припинити прийом флуоксетину і провести ЕКГ дослідження.

Втрата маси тіла. У пацієнтів, які приймають флуоксетин, може відмічатися зниження маси тіла.

Цукровий діабет. У хворих на цукровий діабет під час лікування флуоксетином відзначалися зміни рівня глюкози в крові. Гіпоглікемія виникала протягом лікування флуоксетином, а після відміни препарату – гіперглікемія. На початку і після закінчення лікування флуоксетином може бути необхідна корекція доз інсуліну та/або гіпоглікемічних препаратів для прийому внутрішньо.

Суїцид/ суїцидальні думки чи клінічне погіршення. Депресія пов’язана із зростанням ризику суїцидальних думок, спроби суїциду. Ризик існує доти, поки не настає певна ремісія. Покращення може не наставати протягом кількох або більше тижнів лікування, за пацієнтами слід уважно спостерігати доти, доки не настане покращення. Загальний клінічний досвід показує, що ризик суїциду може зростати на ранніх стадіях одужання.

Необхідно постійно спостерігати за пацієнтами з великими депресивними розладами та іншими психічними захворюваннями, так як можливий розвиток інших психічних розладів.

Слід уважно спостерігати за пацієнтами, особливо з високим ризиком розвитку суїцидальних ідей чи спроб, особливо на початку лікування чи при зміні дози. Протипоказано застосовувати у пацієнтів із суїцидальними думками.

Застосування антидепресивних препаратів дорослим пацієнтам із психічними розладами показує зростання ризику суїцидальної поведінки у пацієнтів віком до 25 років, які приймають антидепресанти. При появі клінічного погіршення, суїцидальних спроб чи зміни поведінки слід вжити відповідних заходів.

Акатизія/ психомоторна дисфорія. Застосування флуоксетину пов’язано з розвитком акатизії, яка суб’єктивно характеризується необхідністю рухатися, часто з неможливістю стояти або сидіти. Це особливо відмічається в перші тижні лікування. Пацієнтам, у яких розвинулись такі симптоми, не рекомендується збільшувати дозу.

Симптоми відміни. Часто виникають симптоми відміни, якщо лікування раптово припиняється. Ризик розвитку симптомів відміни залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість лікування, дозу та рівень зниження дози. Слід проводити титрування зменшення дози протягом 1 чи 2 тижнів відповідно до потреби пацієнта.

Симптоми відміни: запаморочення, розлади чутливості (включаючи парестезії), розлади сну (включаючи безсоння і тяжкі сновидіння), астенія, ажитація чи збудження, нудота та/або блювання, тремор і головний біль. В загальному симптоми відміни помірного чи середнього ступеня тяжкості, але можуть бути і тяжкого ступеня тяжкості. Звичайно виникають протягом перших днів після припинення застосування флуоксетину. Зазвичай симптоми самостійно минають протягом перших 2 тижнів, хоча в деяких випадках можуть тривати 2–3 місяці і довше. Таким чином, рекомендовано поступово знижувати дозу флуоксетину протягом щонайменше 1–2 тижнів відповідно до потреб пацієнта.

Кровотечі. Повідомлялося про виникнення підшкірних крововиливів, таких як екхімози чи пурпура. Екхімози виникають рідко при лікуванні флуоксетином. Інші геморагічні прояви (гінекологічні кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі та інші шкірні чи слизові крововиливи) також спостерігались рідко. З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам, які одночасно приймають пероральні антикоагулянти та препарати, що впливають на функцію тромбоцитів (атипові антипсихотичні засоби, такі як клозапін, фенотіазин, більшість трициклічних антидепресантів, ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби), або інші препарати, які можуть збільшити ризик кровотечі, пацієнтам із кровотечею в анамнезі.

Мідріаз. Існують повідомлення про виникнення мідріазу у пацієнтів, що приймали флуоксетин. Тому слід дотримуватись обережності у пацієнтів з підвищеним внутрішньоочним тиском чи ризиком виникнення гострої закритокутової глаукоми. Протипоказано застосовувати у пацієнтів з глаукомою.

Електропротисудомна терапія. Рідко відмічались випадки збільшення тривалості нападів у хворих, які приймають флуоксетин, при проведенні електропротисудомної терапії. Тому у даних пацієнтів слід дотримуватись обережності.

Звіробій. При одночасному застосуванні флуоксетину та звіробою підвищується ризик виникнення серотонінергічних ефектів, таких як серотоніновий синдром, що може виникати при застосуванні інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та рослинних препаратів, що містять звіробій.

Про рідкі випадки розвитку серотонінового синдрому чи злоякісного нейролептичного синдрому повідомлялось у пацієнтів при прийомі флуоксетину, особливо в комбінації з іншими серотонінергічними (серед інших L-триптофан) і/чи нейролептичними лікарськими засобами. Так як ці симптоми можуть бути життєво небезпечними, лікування флуоксетином слід припинити і забезпечити підтримуючу і симптоматичну терапію у випадку наявності наступних симптомів: гіпертермія, ригідність, міоклонус, нестабільність вегетативної нервової системи з можливими порушеннями життєво-важливих функцій, психічного статусу, включаючи порушення свідомості, подразливість, прогресуючу ажитацію аж до делірію і кому.

При застосуванні флуоксетину можливий розвиток гіпонатріємії. В основному це характерно для пацієнтів літнього віку та хворих, які одержують діуретики, внаслідок зменшення об’єму циркулюючої крові.

Препарат містить цукор та лактози моногідрат. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, треба проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Під час лікування флуоксетином слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймають внутрішньо незалежно від часу приймання їжі.

Великі депресивні епізоди/розлади. Починати терапію флуоксетином необхідно з 20 мг на добу за один ранковий прийом — така доза достатня для досягнення антидепресивного ефекту. При клінічній необхідності через 3–4 тижні від початку терапії доза може бути збільшена до 20 мг 2 рази на добу; хоча збільшення дози може посилити побічні ефекти, для деяких пацієнтів із недостатньою відповіддю на лікування дозою в 20 мг можна поступово збільшити дозу до 60 мг на добу. Дозу збільшують індивідуально та з обережністю, терапію слід розпочинати з мінімальної ефективної дози.

Пацієнтів з депресивними розладами слід лікувати протягом достатнього часу, щонайменше протягом 6 місяців, щоб переконатися у відсутності симптомів захворювання.

Нав’язливо-маніакальні розлади. Звичайна рекомендована доза становить 20 мг на добу. Хоча збільшення дози може посилити побічні ефекти, для деяких пацієнтів із недостатньою відповіддю на лікування протягом 2 тижнів дозою в 20 мг можна поступово збільшити дозу до 60 мг на добу.

Якщо протягом 10 тижнів лікування відсутній клінічний ефект, терапію флуоксетином слід переглянути. Якщо було отримано позитивний терапевтичний ефект від лікування, слід продовжити терапію флуоксетином індивідуально підібраною дозою препарату. Дозу збільшують індивідуально та з обережністю, терапія повинна проводитися мінімальною підтримуючою дозою. Періодично слід переглядати потребу хворого в лікуванні препаратом.

Пролонгована фармакотерапія (понад 24 тижні) пацієнтів із нав’язливо-маніакальними розладами не вивчалась.

Нервова булімія. Для дорослих і пацієнтів літнього віку доза становить 20 мг на добу. Пролонгована фармакотерапія (понад 3 місяці) пацієнтів із булімією не вивчалася.

Загальні рекомендації. Звичайна рекомендована доза препарату складає 20 мг на добу, яка за необхідності може бути збільшена. Максимальна добова доза – 80 мг. Дози понад 80 мг на добу не вивчалися. При необхідності застосування разової дози менше 20 мг необхідно застосовувати іншу форму препарату у відповідному дозуванні.

Флуоксетин може бути призначений 1–2 рази на добу незалежно від часу приймання їжі.

Після припинення прийому препарату активна субстанція циркулює в організмі ще 2 тижні, що слід враховувати при призначенні інших препаратів чи припиненні лікування.

Підтримуюча терапія. Як і щодо інших антидепресантів, для виявлення повного ефекту флуоксетину може потребуватися 3–4 тижні.

Доза препарату для хворих із нирковою або печінковою недостатністю, для хворих літнього віку із супутніми захворюваннями, а також для хворих, які приймають інші препарати, має бути знижена.

Пацієнти літнього віку: дозу підвищують з обережністю. Зазвичай добова доза не перевищує 40 мг.

Максимальна добова доза становить 60 мг.

Зменшену дозу або інтермітуючий прийом препарату (наприклад кожну другу добу) можна рекомендувати пацієнтам з печінковими розладами або при супутній терапії ліками, які можуть взаємодіяти із флуоксетином.

Слід уникати раптового припинення терапії флуоксетином. Для відміни препарату слід поступово зменшувати дозу протягом 1–2 тижнів з метою уникнення синдрому відміни. Якщо з’являються симптоми погіршення стану під час зниження дози чи припинення лікування препаратом, слід повернутися до лікування попередньою ефективною терапевтичною дозою препарату. Через деякий час лікар може продовжити поступове зниження дози.

Діти. Препарат не застосовувати дітям.

Передозування

Симптоми: нудота, блювання, судоми, серцево-судинні розлади (включаючи порушення синусового ритму та шлуночкові аритмії) чи зміни ЕКГ, що вказують на подовження інтервалу QT, серцеві напади, включаючи рідкі випадки torsades de pointes, розлади дихання, зміни центральної нервової системи від збудження до коми, гіпоманія.

Лікування: провокування блювання або промивання шлунка, застосування активованого вугілля, сорбентів, симптоматична і підтримуюча терапія. Специфічного антидоту не існує. Форсований діурез або діаліз малоефективні при передозуванні флуоксетину.

Рекомендовано проводити моніторинг серцевої та дихальної діяльності.

Побічні реакції

Загальні порушення: слабкість, включаючи астенію, відчуття тремтіння, озноб, втома, погане самопочуття, відчуття холоду, жару, аномальні відчуття, нейролептичний синдром.

З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, геморагічні прояви, підшкірні або слизові крововиливи, тенденції до виникнення синців.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба.

З боку ендокринної системи: недостатня секреція антидіуретичного гормону.

Метаболічні порушення: зниження апетиту, включаючи анорексію, гіпонатріємія.

З боку нервової системи: головний біль, розлади уваги, запаморочення, дисгевзія, летаргія, сонливість, включаючи гіперсомнію, седацію, тремор, психомоторна гіперактивність, дискінезія, атаксія, порушення координації рухів, міоклонус, судоми, епілептичні напади, психомоторне збудження, порушення уваги, тривожність, дисфемія, порушення концентрації, акатизія, букоглосальний синдром, серотоніновий синдром, порушення пам’яті, включаючи ранкове пробудження, безсоння при засипанні, безсоння вночі, збудження, нервозність, занепокоєння, напруженість, зниження лібідо, включаючи втрату лібідо, порушення сну, включаючи патологічні сновидіння, нічні марення, безсоння, деперсоналізація, підвищений настрій, ейфоричний настрій, порушення мислення, порушення оргазму, включаючи аноргазмію, бруксизм, гіпоманія, манія, галюцинації, ажитація, панічні атаки, суїцидальні думки і поведінка (можуть бути внаслідок основного захворювання), сплутаність свідомості, розлади мови, зміна смаку.

З боку органів зору: затуманення зору, мідріаз.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, шлуночкова аритмія, включаючи torsades de pointes, подовження інтервалу QT, відчуття приливів, відчуття гарячих приливів, гіпотензія, васкуліт, вазодилатація.

З боку дихальної системи: позіхання, задишка, фарингіт, дихальні розлади (запальні процеси чи різноманітні гістопатологічні зміни та/або фіброз, носова кровотеча.

З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, диспепсія, сухість у роті, дисфагія, біль у стравоході, шлунково-кишкова кровотеча, включаючи найчастіше кровотечу з ясен, блювання кров’ю, кров’янисті випорожнення, ректальні кровотечі, геморагічну діарею, мелену і шлункову кровотечу з виразки.

З боку гепатобіліарної системи: ідіосинкратичний гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, включаючи еритему, ексфоліативні висипання, пітниця, еритематозні, фолікулярні, генералізовані, макулярні, макуло-папулярні, папулярні, кіроподібні висипання, сверблячі висипання, везикулярні висипання, висипання навколо пупка, реакції фоточутливості, мультиформна еритема, що може прогресувати до синдрому Стівенса –Джонсона або токсичного епідермального некролізу (синдром Лайєлла), свербіж, кропив’янка, пурпура, алопеція, екхімози.

З боку кістково-м’язової системи: артралгія, посіпування м’язів, міалгія.

З боку сечовидільної системи: часте сечовипускання, дизурія, затримка сечі, розлади сечовипускання, полакіурія.

З боку репродуктивної системи: гінекологічна кровотеча, включаючи кровотечі з шийки матки, дисфункцію матки, маткову кровотечу, кровотечу з геніталіїв, менометрорагію, поліметрорагію, постменопаузальну кровотечу, вагінальну кровотечу; еректильна дисфункція, розлади еякуляції, включаючи недостатність еякуляції, дисфункцію еякуляції, передчасну еякуляцію, затримку еякуляції, ретроградну еякуляцію, сексуальна дисфункція, галакторея, гіперпролактинемія, пріапізм.

Дослідження: зниження маси тіла, порушення показників функції печінки.

Під час прийому флуоксетину чи відразу після припинення застосування флуоксетину повідомлялось про випадки суїцидальних думок та поведінки.

Переломи кісток: підвищення ризику переломів кісток у пацієнтів, які отримують інгібітори зворотного захоплення серотоніну та антидепресантів. Механізм розвитку даних ризиків невідомий.

Симптоми відміни. Припинення прийому флуоксетину переважно призводить до симптомів відміни. Найчастішими симптомами яких являються запаморочення, розлади чутливості (включаючи парестезії), розлади сну (включаючи безсоння і тяжкі сновидіння), астенія, ажитація чи збудження, нудота та/або блювання, тремор і головний біль. В загальному симптоми відміни помірного чи середнього ступеня тяжкості, але можуть бути і тяжкого ступеня тяжкості і тривалими. Звичайно виникають протягом перших днів після припинення застосування флуоксетину. Таким чином, рекомендовано поступово знижувати дозу флуоксетину протягом щонайменше 1–2 тижнів відповідно до потреб пацієнта.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Таблетки № 10, № 10×2 у блістерах в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Воробйова, будинок 8.

(Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС»)

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

(Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я»)

tabletki.ua

ФЛУОКСЕТИН ГЕКСАЛ таблетки — инструкция по применению, отзывы, описание, аналоги, форма выпуска, побочные эффекты, противопоказания

Состав и форма выпуска препарата

10 шт. — упаковки ячейковые контурные (1) — пачки картонные.
10 шт. — упаковки ячейковые контурные (3) — пачки картонные.
10 шт. — упаковки ячейковые контурные (2) — пачки картонные.
10 шт. — упаковки ячейковые контурные (4) — пачки картонные.
10 шт. — упаковки ячейковые контурные (5) — пачки картонные.
10 шт. — упаковки ячейковые контурные (10) — пачки картонные.

Фармакологическое действие

Антидепрессант, производное пропиламина. Механизм действия связан с избирательной блокадой обратного нейронального захвата серотонина в ЦНС. Флуоксетин является слабым антагонистом холино-, адрено- и гистаминовых рецепторов. В отличие от большинства антидепрессантов, флуоксетин, по-видимому, не вызывает снижения функциональной активности постсинаптических β-адренорецепторов. Способствует улучшению настроения, уменьшает чувство страха и напряжения, устраняет дисфорию. Не вызывает седативного эффекта. При приеме в средних терапевтических дозах практически не влияет на функции сердечно-сосудистой и других систем.

Фармакокинетика

Всасывается из ЖКТ. Слабо метаболизируется при «первом прохождении» через печень. Прием пищи не влияет на степень всасывания, хотя может замедлять его скорость. C_max в плазме достигается через 6-8 ч. C_ss в плазме достигается только после непрерывного приема в течение нескольких недель. Связывание с белками 94.5%. Легко проникает через ГЭБ. Метаболизируется в печени путем деметилирования с образованием основного активного метаболита норфлуоксетина.

T_1/2 флуоксетина составляет 2-3 дня, норфлуоксетина — 7-9 дней. Выводится почками 80% и через кишечник — около 15%.

Новости по теме

Показания

Депрессии различного генеза, обсессивно-компульсивные нарушения, булимический невроз.

Противопоказания

Глаукома, атония мочевого пузыря, тяжелые нарушения функции почек, доброкачественная гиперплазия предстательной железы, одновременное назначение ингибиторов МАО, судорожный синдром различного генеза, эпилепсия, беременность, лактация, повышенная чувствительность к флуоксетину.

Дозировка

Начальная доза — 20 мг 1 раз/сут в первой половине дня; при необходимости доза может быть увеличена через 3-4 нед. Частота приема — 2-3 раза/сут.

Максимальная суточная доза при приеме внутрь для взрослых составляет 80 мг.

Побочные действия

Со стороны ЦНС: возможны состояние тревоги, тремор, нервозность, сонливость, головная боль, нарушения сна.

Со стороны пищеварительной системы: возможны диарея, тошнота.

Со стороны обмена веществ: возможны усиление потоотделения, гипогликемия, гипонатриемия (особенно у пациентов пожилого возраста и при гиповолемии).

Со стороны репродуктивной системы: снижение либидо.

Аллергические реакции: возможны кожная сыпь, зуд.

Прочие: боли в суставах и мышцах, затрудненное дыхание, повышение температуры тела.

Лекарственное взаимодействие

При одновременном применении с лекарственными средствами, оказывающими угнетающее влияние на ЦНС, с этанолом возможно значительное усиление угнетающего действия на ЦНС, а также повышение вероятности развития судорог.

При одновременном применении с ингибиторами МАО, фуразолидоном, прокарбазином, триптофаном возможно развитие серотонинового синдрома (спутанность сознания, гипоманиакальное состояние, двигательное беспокойство, ажитация, судороги, дизартрия, гипертонический криз, озноб, тремор, тошнота, рвота, диарея).

При одновременном применении флуоксетин угнетает метаболизм трициклических и тетрациклических антидепрессантов, тразодона, карбамазепина, диазепама, метопролола, терфенадина, фенитоина, что приводит к увеличению их концентрации в сыворотке крови, усилению их терапевтического и побочного действия.

При одновременном применении возможно угнетение биотрансформации препаратов, метаболизирующихся при участии изофермента CYP2D6.

При одновременном применении с гипогликемическими средствами возможно усиление их действия.

Имеются сообщения об усилении эффектов варфарина при его одновременном применении с флуоксетином.

При одновременном применении с галоперидолом, флуфеназином, мапротилином, метоклопрамидом, перфеназином, перициазином, пимозидом, рисперидоном, сульпиридом, трифлуоперазином описаны случаи развития экстрапирамидных симптомов и дистонии; с декстрометорфаном — описан случай развития галлюцинаций; с дигоксином — случай повышения концентрации дигоксина в плазме крови.

При одновременном применении с солями лития возможно повышение или уменьшение концентрации лития в плазме крови.

При одновременном применении возможно увеличение концентрации имипрамина или дезипрамина в плазме крови в 2-10 раз (может сохраняться в течение 3 недель после отмены флуоксетина).

При одновременном применении с пропофолом описан случай, при котором наблюдались спонтанные движения; с фенилпропаноламином — описан случай, при котором наблюдались головокружение, уменьшение массы тела, гиперактивность.

При одновременном применении возможно усиление эффектов флекаинида, мексилетина, пропафенона, тиоридазина, зуклопентиксола.

Особые указания

С особой осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции печени и почек, при эпилептических припадках в анамнезе, сердечно-сосудистых заболеваниях.

У пациентов с сахарным диабетом возможно изменение уровня глюкозы в крови, что требует коррекции режима дозирования гипогликемических препаратов. При применении у ослабленных больных при приеме флуоксетина возрастает вероятность развития эпилептических припадков.

При одновременном применении флуоксетина и электросудорожной терапии возможно развитие продолжительных эпилептических припадков.

Флуоксетин можно применять не ранее чем через 14 дней после отмены ингибиторов МАО. Период после отмены флуоксетина до начала терапии ингибиторами МАО должен составлять не менее 5 нед.

Пациентам пожилого возраста требуется коррекция режима дозирования.

Безопасность применения флуоксетина у детей не установлена.

В период лечения не допускать употребления алкоголя.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

В период лечения следует воздерживаться от потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенного внимания и быстрых психомоторных реакций.

Беременность и лактация

Противопоказан к применению при беременности и в период лактации.

Применение в детском возрасте

Безопасность применения флуоксетина у детей не установлена.

При нарушениях функции почек

Противопоказан при тяжелых нарушениях функции почек. С особой осторожностью применяют у пациентов с умеренными и легкими нарушениями функции почек.

При нарушениях функции печени

С особой осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции печени.

Применение в пожилом возрасте

Пациентам пожилого возраста требуется коррекция режима дозирования.

Обнаружили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.

health.mail.ru

Антидепрессант «Флуоксетин» — инструкция по применению, отзывы

Антидепрессант: Флуоксетин
Производитель: ЗАО «АЛСИ Фарма», Россия; Ланнахер, Lannacher Heilmittel GMBH, Германия
Действующее вещество: Флуоксетин

Флуоксетин является одним из сильнейших антидепрессантов из группы селективных ингибиторов, обладающий стимулирующим действием. Чаще всего препарат назначается при длительных депрессиях, нервных срывах и расстройствах психики. Рекомендован к приему на протяжении 7-14 дней, именно в течение этого периода достигается максимальная эффективность.

Флуоксетин инструкция по применению

Препарат снижает нервозность и тревожность, устраняет ангедонию, снижает чувство страха. Активное вещество препарата избирательно подавляет обратный захват серотонина, практически не влияет на обмен норадреналина и дофамина. Является безопасным для сердца.

Показания

Флуоксетин назначается при:

• депрессии;
• нервные срывы;
• анорексия или булимия;
• навязчивые состояния;
• терапия при алкоголизме;
• повышенной тревожности;
• булимических неврозах;
• панических атаках.

Побочные эффекты

Как и любой другой медицинский препарат, Флуоксетин имеет свои побочные эффекты. Из основных можно отметить следующие:

• головные боли;
• головокружения;
• общая слабость;
• возбудимость;
• мания;
• повышение риска самоубийства;
• расстройства ЖКТ;
• диспепсия;
• сухость во рту;
• гипергидроз;
• аллергия;
• потеря веса и похудение.

Противопоказания

Препарат категорически запрещен к приему при индивидуальной непереносимости отдельных компонентов препарата, при почечной и печеночной недостаточности, повышенной склонности к самоубийству.

С осторожностью назначают при сахарном диабете, эпилепсии, синдроме Паркинсона, истощении, эпилепсии.

Препарат не имеет возрастных противопоказаний, но для пожилых пациентов дозировка несколько уменьшается.

Беременность и кормление грудью

При беременности и лактации препарат Флуоксетин не назначается.

Способ применения

Препарат назначают для приема внутрь, от приема пищи не зависит. Дозировка зависит от заболевания и стадии.

При депрессии назначают по 20 мг раз в сутки. Иногда доза может быть увеличена до 60 мг — в особо сложных ситуациях. При неврозах препарат назначается в дозировке 60 мг в сутки, разделяется на 2-3 приема. При нервных расстройствах дозировка составляет 20-60 мг. Максимальная дозировка препарата в сутки не должна превышать 80 мг.

Курс терапии составляет от 1 до 4 недель, в зависимости от состояния пациента и тяжести заболевания.

Взаимодействие с другими препаратами

С осторожностью следует принимать препарат вместе с фенитоином, тразадоном, так как при одновременном приеме концентрация активных веществ в крови увеличивается в два раза. Также Флуоксетин увеличивает действие диазепама и препаратов для снижения глюкозы в крови. Не рекомендован к приему вместе с алкоголем, так как усиливает его действие и воздействие на организм.

При одновременном приеме препаратов, которые угнетают ЦНС, Флуоксетин может усиливать тормозящее влияние на нервную систему.

Передозировка

При передозировке препаратом могут возникать судороги, увеличивается нервное напряжение и возбудимость, появляется диспепсия. При передозировке необходимо срочно провести промывание желудка, назначаются сорбенты.

Передозировка может появиться при приеме препарата в количестве больше 80 мг.

Форма выпуска

Флуоксетин представляет собой твердые желатиновые капсулы с белым корпусом. Внутри капсул гранулы белого цветах. В одной таблетке 20 мг препарата.

Состав

Препарат содержит активное вещество флуоксетин гидрохлорид (20 мг). Вспомогательные вещества — молочный сахар, микрокристаллическая целлюлоза, диоксид кремния, стеарат магния, тальк.

Условия хранения

Хранится при комнатной температуре в местах, недоступных для детей. Срок годности составляет три года.

Условия отпуска из аптек

Препарат отпускается строго по рецепту врача. Флуоксетин без рецептов не продается.

Флуоксетин отзывы принимавших пациентов

Екатерина

Препарат был назначен мужу при отравлении алкоголем. Стоит дорого, но результат очевиден. После полного курса терапии муж вовсе перестал пить, появилось даже некоторое отвращение к алкоголю.

Олег

Моя дочь всегда была недовольна своей фигурой, сидела на диетах, часто голодала. Итог — анорексия. Назначили Флуоксетин. Лечение принесло свои плоды, хотя и оказалось долгим и мучительным. Теперь дочь весит в пределах нормы и вышла из постоянной депрессии.

Игорь

Мучили панические атаки, постоянные страхи. Уже устал от этого состояния, поэтому пришлось обратиться к врачу. Пройдя курс лечения этим медикаментом я ощутил прилив сил, смог вернуться к прежней жизни, пойти на работу. Иногда, правда, приходится повторять лечение по рекомендации врача, но оно действительно того стоит.

Инна

Постоянно мучили мигрени, было подавленное состояние, просто ничего не хотелось. Обратилось к неврологу, поставили диагноз затяжная депрессия. Прошла курс лечения Флуоксидином почувствовала значительное облегчение уже через неделю, но назначен был курс в четыре. Пройдя курс полностью, я почувствовала, что будто родилась заново — никаких головных болей и апатии.

Отзывы врачей

Андрей Петровия, невролог

Препарат Флуокседин является одним из самых распространенных и востребованных антидепрессантов российского производства. Он достаточно эффективен, при этом имеет гораздо меньшую стоимость, чем аналоги зарубежного производства. В своей практике я назначаю это средство очень часто, так как оно действительно эффективно и является доступным для большинства моих пациентов

Сергей Иванович, психотерапевт, невролог со стажем

Флуокседин является не только доступным, но и эффективным средством при лечении депрессии, панических атак, страхов. Обладает накопительным действием, поэтому очень важно рассказать пациенту о том, что важно пройти курс лечения полностью, ведь за два дня приема никаких результатов никто не получит. Правильный прием препарата и полный курс лечения Флуокседином — практически 100% гарантия выздоровления.

Флуоксетин аналоги

Похожие статьи

www.best-antidepressanty.ru

Описание действующего вещества ФЛУОКСЕТИН, инструкция по применению, противопаказания и побочные действия

FLUOXETINE — латинское название действующего вещества ФЛУОКСЕТИН

N06AB03 (Fluoxetine)

Перед использованием препарата ФЛУОКСЕТИН вы должны проконсультироваться с врачом. Данная инструкция по применению предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации просим обращаться к аннотации производителя.

Читайте также:
ФЛУОКСЕТИН ЛАННАХЕР

Клинико-фармакологическая группа

02.002 (Антидепрессант)

Фармакологическое действие

Антидепрессант, производное пропиламина. Механизм действия связан с избирательной блокадой обратного нейронального захвата серотонина в ЦНС. Флуоксетин является слабым антагонистом холино-, адрено- и гистаминовых рецепторов. В отличие от большинства антидепрессантов, флуоксетин, по-видимому, не вызывает снижения функциональной активности постсинаптических β-адренорецепторов. Способствует улучшению настроения, уменьшает чувство страха и напряжения, устраняет дисфорию. Не вызывает седативного эффекта. При приеме в средних терапевтических дозах практически не влияет на функции сердечно-сосудистой и других систем.

Фармакокинетика

Всасывается из ЖКТ. Слабо метаболизируется при «первом прохождении» через печень. Прием пищи не влияет на степень всасывания, хотя может замедлять его скорость. Cmax в плазме достигается через 6-8 ч. Css в плазме достигается только после непрерывного приема в течение нескольких недель. Связывание с белками 94.5%. Легко проникает через ГЭБ. Метаболизируется в печени путем деметилирования с образованием основного активного метаболита норфлуоксетина.

T1/2флуоксетина составляет 2-3 дня, норфлуоксетина — 7-9 дней. Выводится почками 80% и через кишечник — около 15%.

ФЛУОКСЕТИН: ДОЗИРОВКА

Начальная доза — 20 мг 1 раз/сут в первой половине дня; при необходимости доза может быть увеличена через 3-4 нед. Частота приема — 2-3 раза/сут.

Максимальная суточная доза при приеме внутрь для взрослых составляет 80 мг.

Лекарственное взаимодействие

При одновременном применении с лекарственными средствами, оказывающими угнетающее влияние на ЦНС, с этанолом возможно значительное усиление угнетающего действия на ЦНС, а также повышение вероятности развития судорог.

При одновременном применении с ингибиторами МАО, фуразолидоном, прокарбазином, триптофаном возможно развитие серотонинового синдрома (спутанность сознания, гипоманиакальное состояние, двигательное беспокойство, ажитация, судороги, дизартрия, гипертонический криз, озноб, тремор, тошнота, рвота, диарея).

При одновременном применении флуоксетин угнетает метаболизм трициклических и тетрациклических антидепрессантов, тразодона, карбамазепина, диазепама, метопролола, терфенадина, фенитоина, что приводит к увеличению их концентрации в сыворотке крови, усилению их терапевтического и побочного действия.

При одновременном применении возможно угнетение биотрансформации препаратов, метаболизирующихся при участии изофермента CYP2D6.

При одновременном применении с гипогликемическими средствами возможно усиление их действия.

Имеются сообщения об усилении эффектов варфарина при его одновременном применении с флуоксетином.

При одновременном применении с галоперидолом, флуфеназином, мапротилином, метоклопрамидом, перфеназином, перициазином, пимозидом, рисперидоном, сульпиридом, трифлуоперазином описаны случаи развития экстрапирамидных симптомов и дистонии; с декстрометорфаном — описан случай развития галлюцинаций; с дигоксином — случай повышения концентрации дигоксина в плазме крови.

При одновременном применении с солями лития возможно повышение или уменьшение концентрации лития в плазме крови.

При одновременном применении возможно увеличение концентрации имипрамина или дезипрамина в плазме крови в 2-10 раз (может сохраняться в течение 3 недель после отмены флуоксетина).

При одновременном применении с пропофолом описан случай, при котором наблюдались спонтанные движения; с фенилпропаноламином — описан случай, при котором наблюдались головокружение, уменьшение массы тела, гиперактивность.

При одновременном применении возможно усиление эффектов флекаинида, мексилетина, пропафенона, тиоридазина, зуклопентиксола.

Беременность и лактация

Противопоказан к применению при беременности и в период лактации.

ФЛУОКСЕТИН: ПОБОЧНЫЕ ДЕЙСТВИЯ

Со стороны ЦНС: возможны состояние тревоги, тремор, нервозность, сонливость, головная боль, нарушения сна.

Со стороны пищеварительной системы: возможны диарея, тошнота.

Со стороны обмена веществ: возможны усиление потоотделения, гипогликемия, гипонатриемия (особенно у пациентов пожилого возраста и при гиповолемии).

Со стороны репродуктивной системы: снижение либидо.

Аллергические реакции: возможны кожная сыпь, зуд.

Прочие: боли в суставах и мышцах, затрудненное дыхание, повышение температуры тела.

Показания

Депрессии различного генеза, обсессивно-компульсивные нарушения, булимический невроз.

Противопоказания

Глаукома, атония мочевого пузыря, тяжелые нарушения функции почек, доброкачественная гиперплазия предстательной железы, одновременное назначение ингибиторов МАО, судорожный синдром различного генеза, эпилепсия, беременность, лактация, повышенная чувствительность к флуоксетину.

Особые указания

С особой осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции печени и почек, при эпилептических припадках в анамнезе, сердечно-сосудистых заболеваниях.

У пациентов с сахарным диабетом возможно изменение уровня глюкозы в крови, что требует коррекции режима дозирования гипогликемических препаратов. При применении у ослабленных больных при приеме флуоксетина возрастает вероятность развития эпилептических припадков.

При одновременном применении флуоксетина и электросудорожной терапии возможно развитие продолжительных эпилептических припадков.

Флуоксетин можно применять не ранее чем через 14 дней после отмены ингибиторов МАО. Период после отмены флуоксетина до начала терапии ингибиторами МАО должен составлять не менее 5 нед.

Пациентам пожилого возраста требуется коррекция режима дозирования.

Безопасность применения флуоксетина у детей не установлена.

В период лечения не допускать употребления алкоголя.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

В период лечения следует воздерживаться от потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенного внимания и быстрых психомоторных реакций.

drugfinder.ru

Флуоксетин — инструкция по применению, цена на Флуоксетин и аналоги

О препарате

Флуоксетин – эффективный антидепрессант, подавляет чувство тревоги, страха и напряженности. Может применяться при расстройствах питания и во время диет.

Показания и дозировка

Флуоксетин назначают по рецепту врача при наличии таких факторов:

• депрессивное состояние любого происхождения и степени сложности, в том числе у больных с не восприятием других антидепрессантов;
• обсессивно-фобические расстройства;
• нервная булемия, анорексия;
• навязчивое состояние;
• шизофрения, шизоафективные психозы, биполярное расстройство, алкоголизм (применяется в комплексе с другими препаратами).

При депрессивных состояниях начальная доза составляет 20 мг/сутки в 1 утренний прием; по необходимости дозу увеличивают каждую неделю на 20 мг/сутки. Максимальная дневная доза препарата составляет 80 мг на 2-3 приема. 

При булемии Флуоксетин назначают по 20 мг 3 раза/сутки. В качестве поддерживающей дозы можно принимать по 20 мг/день. 

Продолжительность курса лечения препаратом составляет 3-4 недели; при обсессивно-компульсивных расстройствах — до 5 недель и больше; при нервной булемии терапия длится около 1 недели. 

Больных со склонностью к суициду необходимо контролировать в приеме Флуоксетина.

Пациентам преклонного возраста нужно начинать лечение с вдвое меньшей рекомендованной дозы и с более длительными интервалами. 

В качестве профилактики депрессивного состояния можно назначать Флуоксетин с транквилизатором бензодиазепинового ряда. 

Передозировка

Интоксикация препаратом выражается в следующих симптмах:

• психомоторное возбуждение;
• тахикардия;
• аритмия;
• судорожные припадки;
• сонливость;
• тошнота;
• рвота.

В тяжелых случаях возможна кома, удлинение интервала QT, желудочковая тахиаритмия или мерцание, делирий, остановка сердца, обморок, снижение АД, мания.

Лечение симптоматическое, назначается промывание желудка и прием активированного угля. При судорогах необходимо поддержание дыхания, работы сердца и температуры тела. 

Специфические антагонисты к действию флуоксетина не найдены.

Побочные эффекты

Со стороны ЖКТ: сухость во рту или гиперсаливизация, снижение аппетита, тошнота. рвота, диарея.

Со стороны ЦНС: сонливость или бессонница, вялость, обморок, головокружение, тремор, усиление потоотделения, тревога, гипомания, маниакальный синдром, у больных депрессией — склонность к суициду.

Со стороны кожных покровов; высыпание, крапивница, зуд кожи и слизистых.

Другое: повышение либидо, сексуальная дисфункция.

Редко: гиперпролактинемия, гипогликемия, васкулиты, иммуноаллергические заболевания. Единичные случаи – злокачественный нейролептический синдром.

При передозировке наблюдаются такие симптомы: тошнота, рвота, судороги, возбуждение, гипомания. Для устранения побочных эффектов от превышения дозы препарата необходимо полностью прекратить прием Флуоксетина, сделать промывание желудка и назначить энетеросорбенты. Если отравление сопровождает судорогами, можно применить транквилизаторы. По необходимости назначается симптоматическое лечение.

Противопоказания

Не рекомендуется принимать препарат при таких состояниях:

• индивидуальная непереносимость компонентов препарата;
• детский возраст;
• беременность и период лактации;
• одновременный прием с ингибиторами моноаминоксидазы (МАО) или на протяжении 2-х недель после их отмены;
• хроническая почечная недостаточность;
• осложненная печеночная недостаточность;
• маниакальное состояние, склонность к суициду;
• эпилептические судороги в анамнезе;
• атония мочевого пузыря, гиперплазия простаты;
• глаукома.

Взаимодействие с другими препаратами

Назначать препарат пациентам с сердечно-сосудистыми заболеваниями и сахарным диабетом, которые принимают гипогликемичные препараты, нужно с осторожностью, поскольку он усиливает действие сахаропонижающих лекарственных средств.

Также не рекомендуется одновременное лечение ингибиторами МАО, так как они вызывают серотониновый синдром. Назначение лекарств данной группы происходит не позднее 5 недель после окончания приема Флуоксетина. 

При одновременном приеме лекарства с препаратами, тормозящими деятельность ЦНС, повышается риск возникновения судорог. 

При синхронном приеме с препаратами, которые увеличивают степень связи с белками крови, возможно повышение концентрации его свободных форм в крови, что повышает риск развития побочных эффектов.

Не рекомендуется употреблять алкоголь в период терапии Флуоксетином.

Состав и свойства

В состав препарата входит флуоксетина 20 мг.

Форма выпуска: таблетки в пленочной оболочке желтого цвета. Форма круглая, выпуклая.

Фармакологическое действие: препарат – производное пропиламина, селективный ингибитор обратного нейронального захвата серотонина (5-НТ) в синапсах ЦНС и тромбоцитах, что также ингибирует обмен упомянутого нейромедиатора по принципу обратной связи. Лекарство является слабым антагонистом гистаминовых, мускариновых и альфа-адренорецепторов. Почти не снижает функциональную активность β-адренорецепторов, в отличие от других препаратов данной группы, а также мало влияет на нейтральный захват норадреналина и допамина. Улучшает настроение, устраняет ощущение напряжение и страха. Имеет стимулирующий эффект, не имеет седативного и кардиотоксического действия при приеме в средних терапевтических дозах. Стойкий терапевтический эффект проявляется через 7-14 дней регулярного приема и наблюдается не менее недели после его отмены.

Условия хранения: при температуре 25*С в недоступном для детей и света месте. 

Общая информация

Код ATX

• Препараты для лечения заболеваний нервной системы

• Психоаналептики

• Антидепрессанты

• Серотонина обратного захвата ингибиторы селективные

www.likar.info

Апо-Флуоксетин : Инструкция по применению : Описание препарата : Цена на EUROLAB

Описание фармакологического действия

Антидепрессант, производное пропиламина. Механизм действия связан с избирательной блокадой обратного нейронального захвата серотонина в ЦНС. Флуоксетин является слабым антагонистом холино-, адрено- и гистаминовых рецепторов. В отличие от большинства антидепрессантов, флуоксетин, по-видимому, не вызывает снижения функциональной активности постсинаптических β-адренорецепторов. Способствует улучшению настроения, уменьшает чувство страха и напряжения, устраняет дисфорию. Не вызывает седативного эффекта. При приеме в средних терапевтических дозах практически не влияет на функции сердечно-сосудистой и других систем.

Показания к применению

Депрессии различного генеза, обсессивно-компульсивные состояния, булимический невроз.

Форма выпуска

капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 100;
капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 500;
капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 200;
капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 50;
капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 30;
капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 28;
капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 20;
капсулы 20 мг; флакон (флакончик) полиэтиленовый 14;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 7, пачка картонная 1;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 7, пачка картонная 2;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 7, пачка картонная 4;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 7, пачка картонная 5;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 7, пачка картонная 10;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 1;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 2;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 4;
капсулы 20 мг; упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 5;

Фармакодинамика

Ингибирование обратного захвата серотонина приводит к повышению концентрации этого нейромедиатора в синаптической щели, усиливает и пролонгирует его действие на постсинаптические рецепторные участки. В терапевтических дозах флуоксетин блокирует захват серотонина тромбоцитами человека. Является слабым антагонистом мускариновых, гистаминовых h2, адренергических α- и α2-рецепторов, мало влияет на обратный захват дофамина. Вызывает редукцию обсессивно-компульсивных расстройств, а также снижение аппетита, что может привести к снижению массы тела. Не вызывает седативного эффекта. При приеме в средних терапевтических дозах практически не влияет на функции сердечно-сосудистой и других систем.

Фармакокинетика

Биодоступность флуоксетина после приема внутрь составляет более 60%. Препарат хорошо накапливается в тканях, легко проникает через ГЭБ. Связывание с белками плазмы крови — более 90%.

Метаболизируется в печени путем деметилирования до активного метаболита норфлуоксетина и ряда неидентифицированных метаболитов. Выводится почками, Cl флуоксетина — 94–704 мл/мин, норфлуоксетина — 60–336 мл/мин.

Недостаточность почек не оказывает заметного влияния на скорость выведения флуоксетина. Около 12% препарата выделяется через ЖКТ. T1/2 флуоксетина — около 2–3 сут, норфлуоксетина — 7–9 сут. У больных с недостаточностью печени T1/2 флуоксетина и норфлуоксетина удлиняется.

Препарат выделяется с грудным молоком (до 25% от концентрации в сыворотке крови).

Использование во время беременности

Противопоказано при беременности. На время лечения следует прекратить грудное вскармливание.

Противопоказания к применению

С осторожностью — сахарный диабет, судорожный синдром различного генеза и эпилепсия (в т.ч. в анамнезе), болезнь Паркинсона, компенсированные почечная и/или печеночная недостаточность, чрезмерное похудание, суицидальная настроенность.

Побочные действия

Со стороны ЖКТ: снижение аппетита, нарушение вкуса, тошнота, рвота, сухость во рту или гиперсаливация, диарея. Возможно развитие анорексии и уменьшение массы тела.

Со стороны мочеполовой системы: недержание или задержка мочи, дисменорея, вагинит, снижение либидо, половая дисфункция у мужчин (замедленная эякуляция).

Прочие: редко — аллергические реакции в виде кожной сыпи, крапивницы, зуда, озноба, повышения температуры тела, боли в мышцах и суставах (возможно применение антигистаминных и стероидных препаратов), повышенное потоотделение, гипонатриемия, тахикардия, нарушение остроты зрения, васкулиты.

Указанные побочные эффекты чаще возникают в начале терапии флуоксетином или при повышении дозы препарата.

Способ применения и дозы

Клинический эффект развивается через 1–4 нед после начала лечения, у некоторых пациентов он может достигаться позже.

Обсессивно-компульсивные расстройства: рекомендованная доза — 20–60 мг/сут. При булимическом неврозе — 60 мг/сут, разделенных на 2–3 приема.

Больным пожилого возраста суточная доза — 20 мг.

У больных с нарушениями функции печени и почек рекомендуется применение более низких доз и удлинение интервала между приемами.

Передозировка

Лечение: специфические антагонисты к флуоксетину не найдены. Проводится симптоматическая терапия, промывание желудка с назначением активированного угля, при судорогах — диазепам, поддержание дыхания, сердечной деятельности, температуры тела.

Взаимодействия с другими препаратами

Одновременный прием флуоксетина с алкоголем или с препаратами центрального действия, вызывающими угнетение функции ЦНС, усиливает их эффект.

Флуоксетин блокирует метаболизм трициклических и тетрациклических антидепрессивных средств, тразодона, карбамазепина, диазепама, метопролола, терфенадина, фенитоина (дифенин), что приводит к увеличению их концентрации в сыворотке крови, усиливая их действие и увеличивая частоту осложнений.

Сочетанное применение флуоксетина и солей лития требует тщательного контроля за концентрацией лития в крови, т.к. возможно ее повышение.

Флуоксетин усиливает действие гипогликемических препаратов.

При одновременном применении с препаратами, обладающими высокой степенью связывания с белками, особенно с антикоагулянтами и дигитоксином, возможно повышение концентрации в плазме свободных (несвязанных) ЛС и увеличение риска развития неблагоприятных эффектов.

Особые указания при приеме

После отмены препарата его терапевтическая концентрация в сыворотке крови может сохраняться в течение нескольких недель. Во время лечения флуоксетином не допускается прием алкогольных напитков.

Прием флуоксетина может негативно сказываться на выполнении работы, требующей высокой скорости психических и физических реакций (управление механическими транспортными средствами, механизмами, работа на высоте и т.п.).

Интервал между окончанием терапии ингибиторами МАО и началом лечения флуоксетином должен составлять как минимум 14 дней; между окончанием лечения флуоксетином и началом терапии ингибиторами МАО — не менее 5 нед. При заболеваниях печени и в пожилом возрасте лечение следует начинать с 1/2 дозы.

Условия хранения

Хранить в недоступном для детей месте.

Срок годности

36 мес.

Принадлежность к ATX-классификации:

www.eurolab.ua